Музей скла — самостійний відділ Львівського історичного музею, у якому експонується історія склодувства Галичини і Львова, а також діє кімната тимчасових експозицій витворів
сучасних львівських склодувів. Музей скла відкритий у вересні 2006 року у рамках святкувань 750-річчя Львова. Експозиція музею поділена на два розділи «Історичне скло» і «Сучасне скло». У
першому відділі представлені глечики, чарки, бокали, пивні кухлі, вівати, штофи, профітки, флакони, бальзамарії, давньоруські скляні намистини, уламки браслетів, перстнів, мозаїк та
археологічні знахідки зі скла. Другий відділ має змінну експозицію, там представляються сучасні роботи львівських склодувів, що вони їх творять на щорічних Склодувних симпозіумах у
Львові, які проводяться з 1989 року.
Перейти до віртуальної екскурсії
У цій садибі в самісінькому центрі Полтави народився основоположник сучасної української мови –
Іван Котляревський. Тут він прожив усе своє життя. Тут була створена славнозвісна «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Івана Котляревського сучасники знають, насамперед, як письменника. Втім, це була багатогранна особистість. Він вчителював, грав на скрипці, писав музику, досконало
володів французькою мовою, знав латину, давньогрецьку, перекладав Сафо, заснував перший у Полтаві театр та був його директором. Ще за життя ім’я Котляревського приваблювало до Полтави
людей, що, як і він, формували свою епоху. Іванові Котляревському вдалося поєднати елітарне й народне в українській культурі, та водночас він був людиною свого часу, підданим
Російської імперії.
Віртуальна екскурсія літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди
Перейти до віртуальної екскурсії
Філософські ідеї та спосіб життя Сковороди – нерозривні: він навчав бути самотнім – і сам був самотнім; навчав бути бідним – і сам був бідним; закликав до висот
людського духу, до віри в Бога – і сам був на вершині духу, на вершині віри.
Син бідного козака з Полтавщини, Григорій Сковорода у 12 років вступає до Києво-Могилянської академії. Упродовж перших шести років юний Григорій повинен вивчати латину,
церковнослов’янську мову, історію, географію, церковний спів, потім розпочинається 2-річний клас філософії, після нього – 4-річний клас богослов’я. Вивчаючи філософію,
Сковорода знайомиться з мислителями Стародавньої Греції та Риму. Його улюблені античні автори – Сократ, Платон, Арістотель, Епікур, Плутарх, поети Вергілій та Горацій,
засновник байки Езоп. Не менший вплив на формування поглядів мислителя мали Отці церкви. Але основою духовного життя Сковороди, його творчого натхнення була Біблія. Він
настільки любить Біблію, що називає її Богом, вважає світом символів, що разом із макрокосмом (усе довколишнє) і мікрокосмом (світ людини) формує простір нашого буття.